Брак єдиного підходу до утилізації пульпи загрожує довкіллю Житомирщини

14.04.2020

За офіційною статистикою, тільки в Коростишівському районі діють понад 70 підприємств, основний напрям економічної діяльності яких — різання, оброблення та оздоблення декоративного і будівельного каменю. З урахуванням фірм, де каменеобробні цехи — доповнення до основного виробництва, і численних нелегальних каменярських майстерень у приватних обійстях на Житомирщині не менш як 1000 суб’єктів господарської діяльності ріжуть і полірують камінь.
Цей процес супроводжується утворенням дрібнодисперсних відходів (своєрідної кам’яної тирси), які називають пульпою або шламом. На середньому за обсягами виробництві за рік продукують 100 тонн таких відходів, а загалом в області — 100 тисяч тонн, що дорівнює місткості майже 1,7 тисячі вантажних вагонів.
Весь цей непотріб упродовж десятиріч вивозять і викидають на стихійні звалища пульпи в найнесподіваніших місцях: від покинутих глиняних кар’єрів до ярів і лісосмуг. Одна із причин цього — в давньому спорі про клас небезпечності таких відходів.
Фахівці вже ліквідованих санстанцій стверджували, що пульпа належить до ІІІ класу небезпеки — помірно небезпечних промислових відходів. Проте дослідження, виконані 2013 року в Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л. Медведя, засвідчили, що йдеться про IV клас небезпеки — малонебезпечні відходи, до яких, до речі, належать тверді побутові.
Проблему десятиріччями не розв’язують, бо йдеться про суто місцеву біду, що стосується навіть не Житомирської області загалом, а тільки кількох її районів: Коростишівського, Житомирського, Черняхівського й частково Хорошівського, Коростенського і Малинського.

Посилання: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/gore-vid-gir-kameneobrobnih-vidhodiv/